Participatory procedure in the procedural law of France: on the question of improving the national legislation of the Ukraine
La procédure participative dans le droit procédural de la France : sur la question de l'amélioration de la législation nationale de l'Ukraine
Партисипативна процедура в процесуальному праві Франції: до питання про удосконалення про удосконалення національного законодавства України
Résumé
Among the innovations of the French procedural legislation at the present stage, it is necessary to highlight the innovations in the field of alternative dispute resolution, which deserves attention in connection with the development of the national legislation of Ukraine. Traditionally, Ukraine has chosen such methods of dispute resolution as: litigation, mediation, arbitration and settlement agreement.
At present, French legislation distinguishes the following methods of social conflict resolution in terms of procedure: negotiations, mediation, conciliation, settlement agreement, expert opinion, arbitration, participatory procedure and actual court proceedings. The above testifies to the effectiveness of out-of-court dispute resolution through the expansion of the list of relevant procedures. Among the listed alternative dispute resolution methods, we are now interested in the participatory procedure. It is worth noting that most of the above-mentioned procedural structures are reflected in one way or another in the national procedural ecosystem.
At the same time, as a result of the reception of the common law, the participatory procedure is of increased interest in terms of its procedural functionality, so that its appearance in French law has a history only since 2011.
The essence of the participatory procedure consists in the conduct of negotiations by the parties, without the participation of an independent third party, but with the assistance of the parties' lawyers and within a predetermined period of time, with the aim of reaching a peaceful settlement of the dispute.
Parmi les innovations de la législation procédurale française au stade actuel, il est nécessaire de souligner les innovations dans le domaine de la résolution alternative des litiges, qui mérite l'attention en relation avec le développement de la législation nationale de l'Ukraine. Traditionnellement, l'Ukraine a choisi des méthodes de résolution des litiges telles que le contentieux, la médiation, l'arbitrage et l'accord transactionnel.
Actuellement, la législation française distingue les modes de résolution des conflits sociaux suivants en termes de procédure : négociation, médiation, conciliation, accord amiable, expertise, arbitrage, procédure participative et procédure judiciaire proprement dite. Ce qui précède témoigne de l'efficacité de la résolution extrajudiciaire des conflits par l'élargissement de la liste des procédures concernées. Parmi les méthodes alternatives de résolution des litiges énumérées, nous nous intéressons à présent à la procédure participative. Il convient de noter que la plupart des structures procédurales susmentionnées se reflètent d'une manière ou d'une autre dans l'écosystème procédural national.
Parallèlement, du fait de la réception de la common law, la procédure participative présente un intérêt accru en termes de fonctionnalité procédurale, de sorte que son apparition en droit français n'a d'histoire que depuis 2011.
L'essence de la procédure participative consiste en la conduite de négociations par les parties, sans la participation d'un tiers indépendant, mais avec l'assistance des avocats des parties et dans un délai prédéterminé, dans le but de parvenir à un règlement pacifique du litige.
Серед нововведень процесуального законодавства Франції на сучасному етапі слід виділити новації у сфері альтернативного вирішення спорів, що заслуговує на свою увагу в умовах розвитку національного законодавства України.
Традиційним для України є виділення таких способів врегулювання спорів як: судове провадження, медіація, арбітраж та мирова угода.
Нині процесуально законодавство Франції виділяє такі способи вирішення соціальних конфліктів: переговори; медіація; консиліація (погоджувальна процедура); мирова угода; експертиза; арбітраж (третейський суд), партисипативна процедура та власне судове провадження.
Наведене свідчить про ефективність позасудового вирішення спорів через розширення переліку відповідних процедур.
Щодо перерахованих альтернативних способів врегулювання суперечок нині інтерес для нас складає партисипативна процедура. Варто зазначити, що більшість з наведених процесуальних конструкцій в тій чи іншій частині відображені в національній процесуальній екосистемі. У той же час партисипативна процедура як результат рецепції Common law становить підвищений інтерес в аспекті питання їх процесуальної функціональності, отже її поява у праві Франції має історію лише з 2011 року.
Суть партисипативної процедури полягає у проведенні сторонами без участі незалежної третьої особи, але за сприяння адвокатів сторін та протягом заздалегідь визначеного періоду часу переговорів, спрямованих на мирне врегулювання спору.
Fichier principal
20231001 Міжнародні стандарти судочинства 6.pdf (643.89 Ko)
Télécharger le fichier
| Origine | Accord explicite pour ce dépôt |
|---|